Статистика сайту

Создание сайтов

Головна Статті Розвиток навичок самостійного орієнтування в інформаційному просторі

Розвиток навичок самостійного орієнтування в інформаційному просторі

Більшість дослідників проблем інформатизації освіти вважають, що найближчою метою інформатизації є створення інформаційно-педагогічного середовища, що включає в себе систему апаратних засобів, фахівців і користувачів, документообігу, баз даних, що реалізують інформаційні процеси.

В кінці 90-х років вважалося, що інформаційно-освітнє середовище - це системно організована сукупність установ, банків даних, локальних і глобальних інформаційних мереж, книжкових фондів бібліотек, система їх функціональної і територіальної адресації і нормативних документів, а так само сукупність засобів передачі даних , інформаційних ресурсів, що реалізують освітню діяльність. Однак ряд авторів вважають, що таке визначення, що бере за основу тільки телекомунікації та інформаційні технології, не є повним і адекватним.

У цьому зв'язку вводиться в науковий обіг поняття «інформаційний простір», що розкриває такі взаємозв'язки інформаційних середовищ як регіон, країна, світова спільнота, єдиний інформаційний простір. Тому інформаційний простір має максимально повно задовольняти інформаційним потребам всіх учасників освітнього процесу.

Інформаційний простір школи реалізує ряд очевидних переваг:

  • концентрує потенціал кращих педагогічних кадрів та ефективних технічних засобів навчання;
  • забезпечує цілеспрямоване створення, взаємозалежне розвиток і послідовне впровадження авторських програм навчання;
  • створює умови для того, щоб учень міг вільно знайомитися з усіма типами загальних знань і зі спеціальними знаннями наукових дисциплін, набуваючи при цьому необхідні практичні навички;
  • організовує різнобічне взаємодія, обмін знаннями та думками;
  • організовує цілорічний процес навчання, що враховує індивідуальні особливості організму кожної людини і т.д.

Як вже було сказано, одним з важливих аспектів підвищення ефективності та якості освіти є створення інформаційного простору навчального закладу та на його основі - внутрішньошкільної системи управління, відповідної сучасним вимогам до організації освітнього процесу, аналізу його фінансового та кадрового забезпечення.

Відомо, що особистісно-орієнтований підхід дозволяє істотно поліпшити організацію розробки програмних систем складних об'єктів, до яких безумовно відноситься і досліджуваний об'єкт - інформаційний простір. Необхідність внесення максимально-можливого динамізму в організацію досить інерційного по своїй сутності процесу вимагає вирішення низки проблем:

  • оперативний збір, зберігання і доступ до інформації на різних стадіях прийняття управлінських рішень;
  • моніторинг виконання прийнятих рішень з метою прогнозування розвитку різних аспектів діяльності освітньої установи;
  • здійснення доступності інформації між різними категоріями управлінців і виконавців;
  • захист інформації і т.д.

Під інформаційним простором навчального закладу розуміється сукупність всіх інформаційних ресурсів установи. Використання об'єктно-орієнтованого підходу уможливлює його представлення у вигляді якоїсь багатовимірної структури даних. Окремі компоненти визначаються в залежності від внутрішньої організації навчального закладу, а також від поставлених завдань. Усередині кожного компонента при необхідності передбачається подальша деталізація об'єктів.

Усередині інформаційного простору здійснюється вирішення наступних завдань:

  • збір інформації;
  • зберігання і обробка інформації;
  • надання інформації користувачеві для прийняття того чи іншого рішення.

Стрімкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) є одним з факторів, що визначають вектор розвитку світового співтовариства XXI століття. Цивілізація неухильно рухається до побудови інформаційного суспільства, де вирішальну роль відіграють не природні ресурси та енергія, а інформація і наукові знання - чинники, що визначають як загальний стратегічний потенціал суспільства, так і перспективи його подальшого розвитку. У цьому зв'язку особливої актуальності набувають наступні завдання, спрямовані на підготовку школярів до життя в умовах інформаційного суспільства:

  • формування вміння і навичок критичного мислення в умовах роботи з великими обсягами інформації, здатності здійснювати вибір і нести за нього відповідальність;
  • формування навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом з використанням засобів ІКТ (пошук та обробка інформації, використання різних джерел даних, робота з документами);
  • розвиток уміння знаходити та інтерпретувати зв'язку між навчальними знаннями і явищами реального життя, до яких ці знання можуть бути застосовані; здатності вирішувати нетрадиційні задачі, використовуючи набуті знання, уміння і навички;
  • розвиток комунікабельності, яка передбачає облік різних точок зору, вміння аналізувати їх підстави, навички публічних виступів, участі в дискусії, вміння встановлювати і підтримувати контакти, співпрацювати і працювати в команді.


Одним з найбільш перспективних варіантів вирішення окресленого класу задач на рівні загальної середньої освіти є організація єдиного інформаційного простору школи. В даний час в психолого-педагогічній теорії і практиці ще не устоявся понятійний апарат, що характеризує активно формується феномен єдиного інформаційного простору школи.
В цілому, єдиний інформаційний простір трактується як сукупність наступних компонентів:

  • інформаційних ресурсів, що містять дані, відомості і знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації;
  • організаційних структур, що забезпечують функціонування і розвиток єдиного інформаційного простору, зокрема, збір, обробку, зберігання, розповсюдження, пошук і передачу інформації;
  • засобів інформаційної взаємодії громадян і організацій, що забезпечують їм доступ до інформаційних ресурсів на основі відповідних інформаційних технологій - програмно-технічних засобів та організаційно-нормативних документів.

 Інформаційний простір навчального закладу повинно працювати на навчальний процес, на учня, заради якого воно і створюється. У центрі єдиного інформаційного простору школи повинен знаходитися учень і тільки він. Єдиний інформаційний простір школи створюється заради того, щоб учень за роки навчання в школі міг отримувати самі передові знання, вмів активно їх застосовувати, навчився діалектично мислити, раніше соціалізуватися, легше адаптувався до швидко мінливого світу і при цьому встигав відвідувати гуртки, секції, читати книги і т. д. Єдиний інформаційний простір школи має бути підпорядковане освітньому процесу, забезпечувати і обслуговувати, в першу чергу, навчальну діяльність школи і як її необхідна умова - управлінську.

Основна ідея створення єдиного інформаційного простору навчального закладу - навчальна, освітня, виховна.

Аналіз робіт вітчизняних фахівців в області інформатизації освіти і педагогів-практиків дозволяє виділити наступні складові єдиного інформаційного простору школи: фізичну, інформаційну, психологічну та інтелектуальну. Розглянемо кожну складову докладніше.
 
1. Фізична, або «неелектронних», складова. Це кабінети інформатики (інформаційних технологій), предметні і спеціальні кабінети. До спеціальних кабінетах ставляться кабінети адміністрації школи, учительська, медичний пункт, а також кабінет логопеда, охорони, психологів і т. п., тобто ті кабінети, звідки також можливе надходження інформації. Крім того, до «неелектронних» складової відноситься бібліотека (медіатека, якщо вона вже створена на базі бібліотеки), інформаційний центр школи (медіацентр), шкільна телестудія (відео-студія), радіовузол (радіостудія), шкільний видавничий комплекс, актовий зал з апаратною , приміщення для гурткової, факультативної роботи і групи продовженого дня, лінгвістичні та інші лабораторії. Тут особлива увага повинна бути приділена приміщенням для занять школярів, їх розмірами, освітленню, мікроклімату, місткості, розташуванню робочих місць і т. д.
 
2. Інформаційна, або «електронна», складова включає апаратне забезпечення, програмне забезпечення, змістовне наповнення (у тому числі мережеве), методичну підтримку, за допомогою якої структуруються і актуалізуються навчальні матеріали.
Особливо в «електронної» складової єдиного інформаційного простору школи слід виділити інтернет - функціонуючу на базі сервера локальну мережу, що об'єднує всі перераховані вище шкільні кабінети і приміщення. Інтранет допомагає вирішувати в школі наступні завдання: доведення до всіх структурних підрозділів актуальної інформації; організацію зворотного зв'язку з навчальними кабінетами, шкільною бібліотекою і т. п. Більш докладно ці питання будуть розібрані в главі, присвяченій шкільного інтернету.

Важливим «електронним» елементом єдиного інформаційного простору школи слід вважати Інтернет, хоча він і є зовнішнім елементом по відношенню до всіх учасників освітнього процесу. Саме Інтернет є сполучною ланкою між учасниками освітнього процесу всередині навчального закладу і зовнішніми особами та організаціями, такими як батьки, інші школи, управління освітою, методичні центри, наукові організації і т. п., а також власні ресурси Інтернету.

3. Психологічна складова враховує:

  • тип, специфіку та інтенсивність взаємин між викладачами та учнями, а також учнів між собою в реальних умовах освітнього середовища навчального закладу;
  • волю і бажання учасників освітнього процесу до застосування інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому процесі;
  • психологічну готовність до зміни парадигми освіти, методичних підходів і педагогічних постулатів, переходу від філософії «давати знання» до філософії «вчити добувати знання».

4. Інтелектуальна складова враховує:

  • загальний професійний рівень педагогічного колективу;
  • висунуті пріоритети освітнього процесу;
  • бажання вдосконалюватися у підвищенні свого педагогічного потенціалу і розвиток інформаційного освітнього простору навчального закладу.

Єдиний інформаційний простір школи виконує інформаційну, освітню та комунікативну функції за рахунок:

  • наявності єдиної для всієї школи бази даних, що містить інформацію про різні аспекти навчально-виховного процесу (відомості про співробітників, учнів та батьків, навчальний план, електронний класний журнал, розклад, різноманітні звіти і т. п.);
  • наявності у користувачів можливості спілкування між собою (за допомогою внутрішньошкільної дошки оголошень внутрішньошкільної пошти) і доступу до загальних ресурсів;
  • використання у навчальному процесі різноманітних цифрових навчальних курсів: як готових, поширюваних на компакт-дисках, так і курсів власної розробки, а також інтегрування всіх курсів в єдину середовище;
  • наявності середовища, в якій співробітники школи і учні освоюють інформаційні та комунікаційні технології.

Основою єдиного інформаційного простору школи повинні стати кабінети інформатики (інформаційних технологій) і комп'ютеризовані робочі місця вчителів і адміністрації, об'єднані в єдину мережу на основі сервера.