Статистика сайту

Создание сайтов

Головна Статті Нетрадиційні підходи в формуванні комунікативних навичок на початковому навчанні молодших школярів

Нетрадиційні підходи в формуванні комунікативних навичок на початковому навчанні молодших школярів

В нашій країні поширена класно-урочна система навчання. Головним компонентом цієї системи є урок – частина навчального процесу. Уроки сплановані та проведені відповідно до основних закономірностей навчально-виховного процесу, які поєднують і реалізують усі правила і принципи дидактики, забезпечують умови для продуктивної пізнавальної діяльності учнів, враховують їхні інтереси та потреби, прийнято вважати стандартними. Вони охоплюють основні етапи навчального процесу: підготовку до вивчення теми, сприйняття й осмислення матеріалу, закріплення його різноманітними вправами; перевірку, оцінювання знань, умінь, навичок; узагальнення й систематизацію знань. Проте вже в середині минулого століття виявилася тенденція зниження інтересу дітей до навчальної діяльності. Це обмовило появу нестандартних (нетипових, нетрадиційних) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.

Найбільш поширеним серед чисельних визначень є таке: нестандартний урок це імпровізоване навчальне заняття, що не має визначеної структури, незвичайне за задумом і організаційною формою. Для більшості нестандартних уроків характерні: колективні форми роботи; інтерес до навчального матеріалу; вагомість творчої складової; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємин, що формують комунікативні навички школярів; зміна ролі вчителя, нестандартні форми оцінювання. Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало в учнів інтерес, сприяло їх оптимальному розвитку й вихованню. Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних.
Тому принципом педагогічної роботи вважаю: «Повноцінними є тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю» (Пестолоцці). Саме на нетрадиційних уроках вчитель  може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливостей працювали самостійно, керувати цією діяльністю, забезпечуючи її необхідним дидактичними матеріалами.
Мета  роботи: виявити ефективну роль нетрадиційних уроків у стимулюванні пізнавальної самостійності, творчої активності та ініціативи школярів, у формуванні комунікативних навичок і вмінь потрібних у житті.
Нестандартні уроки подобаються маленьким учням насамперед тому,що навчальний процес має багато спільного з ігровою діяльністю. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. В методичній літературі їх визначають термінами «урок – гра», « урок – змагання», «урок  -  КВК», «урок – подорож» тощо. За формою організації навчання нестандартні уроки поділяються на п’ять типів:

  1. Уроки змагання (вікторини, конкурси, КВК).
  2. Уроки громадського огляду знань (заліки, консультації, взаємного навчання).
  3. Уроки комунікативної спрямованості (дискусії, діалог,уроки з мультимедійним забезпеченням).
  4. Театралізовані уроки (виконання ролей, імітація певної діяльності).

Найбільш  поширені  такі  форми  нестандартних  уроків:

  1. Інтегрований  урок.  Як правило, такий  урок  проводять  два вчителі. Вони  спільно  здійснюють  актуалізацію  знань  за  двома напрямами опитування  (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як українське читання – музика, Я і Україна –образотворче мистецтво, українська мова – українське читання..
  2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи.  Їхня мета полягає  в одержанні  навчальної  інформації з першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати  з дослідницькими інструментами, підручниками, додатковою інформацією.
  3. Рольова гра.  Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно допрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами.
  4. Театральна  (театралізована)  вистава.  На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів. Безпосередньо  на уроці  і  збільшує  їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес  до навчання.  Вони  опираються  на образне  мислення, фантазію, уяву учнів.

Найважливішою ланкою, від якої залежить успіх шкільної освіти, є ефективна праця вчителя, продуктивна діяльність на основі створення й упровадження власних, нових ідей, підходів, технологій. Тому задача педагога: на уроці створити необхідні умови для реалізації основних принципів дидактики, для успішного засвоєння знань, формування вмінь і навичок та розвитку пізнавальних здібностей учнів.
Нестандартні нові технології навчання також допомагають залучити до активної роботи на уроці всіх учнів. Вони дають змогу кожній дитині на основі власних здібностей, нахилів, інтересів і суб’єктивного досвіду реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці. Серед сучасних шкільних технологій часто використовуються  інтерактивні методи на уроках.

  1. Робота в малих групах (дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці).
  2. Робота в парах (дає змогу учням досягти згоди щодо відповіді або рішення поставленої задачі).
  3. Мозковий штурм (ефективний метод колективного обговорення, який спонукає виявляти свою уяву, творчість, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми).
  4. «Мікрофон» (метод дає змогу кожному учню сказати швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку).
  5. Розігрування ситуації за ролями (програвання сценки дає змогу визначити ставлення до конкретної ситуації або проблеми, набути досвіду шляхом гри).
  6. Спільний проект – сутність метода у цілісній системі дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховних процес до структурних і організаційних вимог навчального проектування. Найперспективнішими видами проектної діяльності є колективні між предметні та над предметні проекти, які систематизують знання, забезпечують творчу самореалізацію та комунікативні навички і вміння учнів.
  7. «Асоціативний кущ», «Математичні вузлики», «Збір думок» та ін. (дають змогу активізувати дітей, створити проблемну ситуацію, підвести підсумки уроку).

Практика роботи доводить ефективність проведення різних за формою уроків, підтверджує розвивальну сутність нетрадиційних форм навчальної діяльності. Наприклад при навчанні читати недостатньо лише кілька разів повторювати один і той же текст. Ця робота втомлює дітей одноманітністю. Дієвим інструментом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, є гра. Мета кожної гри – сформувати в учнів чіткі мовні уявлення і поняття, виробити міцні навички та вміння, навчити прийомів і способів опанування знань. Навчаючи  дітей правильно спілкуватись у ході гри, дотримуватись правил гри – це необхідно для успішного проведення змагань, конкурсів, коли учням доводиться співвідносити свої дії з діями інших, щоб досягти результатів команди. Гра є провідною діяльністю дітей шестирічного віку. Урок навчання грамоти у 1 класі має бути пронизаний грою, але не заради розваги, а навчальною,що потребує виконання складних розумових операцій- аналізу, синтезу.[5]
Наприклад :  Гра "Одним словом". ( Можна проводити гру стоячи.) Грають три команди "Лелеки", "Журавлі", "Лебеді".
Кожна команда повинна передати одним словом-прислівником кожне з трьох словосполучень. Словосполучення читається один раз. За кожну правильну відповідь дається "осінній жовтий листок", який виготовили гуртківці. У кого більше назбирається листя, ті й виграли.
"Лелекам"

  1. З почуттям подяки, з готовністю віддячити за послугу. (Вдячно.)
  2. Ручним способом, без використання механізмів. (Вручну.)
  3. Охоче, із задоволенням і любов’ю до якого-небудь заняття. ( Залюбки. )

"Журавлям"

  1. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях. (Навприсядки.)
  2. Завзято, непохитно у здійснені своєї мети. (Наполегливо.)
  3. Без бажання, мляво, повільно (Нехотя.)

"Лебедям"

  1. Піднявшись на кінчики пальців ніг. (Навшпиньки.)
  2. Не шкодуючи ділитися чим-небудь, охоче витрачаючи щось. (Щедро.)
  3. Услід за тим, що віддаляється. (Навздогін.)

Розвитку навички читання сприяє багаторазове звертання до тексту з різними видами завдань,які використовуються в практиці для формування комунікативних навичок . Наприклад такі вправи:
Небо і земля.
Читання мовчки або вголос у довільному темпі. За командою «небо» припиняється читання і помічається місце в тексті, за командою «земля» продовжити читати від поміченого місця.
Хвиля
Починаємо читати у повільному темпі вголос. Поступово збільшуємо силу голосу, доходимо до вершини і починаємо зменшувати силу голосу.
Буксир
Учні читають текст мовчки, а одночасно вголос текст читає вчитель (темп швидший від середнього). Читаючи за вчителем, діти мають встигати читати мовчки.
Розвідка
На дошці записані складні незрозумілі слова. Після словникової роботи пошук цих слів у тексті.
Фініш
 Дочитати до слів … у швидкому темпі.
Готуючись до уроків потрібно враховувати своєрідність дитячого колективу, його психологію, вікові особливості учнів; знаходити і реалізовувати на уроках методичні прийоми, які дають учням відчуття самостійності й творчої участі в процесі засвоєння навчальної дисципліни.
На уроках української мови, для розвитку комунікативних навичок, велику зацікавленість і активність викликають творчі завдання. Наприклад:

  1. Випишіть у дві колонки окремо іменники – назви істот і назви неістот. Одесит, вовк, схід, абориген, трудівник, солома, режисер, схованка, сон, очерет, отаман, домогосподарка, село, хвала, острів, агроном, теніс, дослідник, автор, озеро, знання, вчитель, канат, втрата, директор, життя, сторож, винахідник.
  2. У кожному іменнику підкресліть другу від початку букву. З них прочитаєте прислів’я: ( Добре того вчити, хто хоче все знати.).

Мовні дидактичні ігри сприяють розвитку нестандартного мислення, пробуджують інтерес до знань, виховують прагнення вивчати рідну мову.
«Фантазії з літерами» ( гра)
Хід гри: учні відгадують загадку. На кожну букву слова – відгадки добирають інше слово. З отриманих слів складають кумедне речення.
Загадка: Слово,яке називає день, що минув.( Вчора)
Слово пишеться разом ( вертикально на дошці).
В - врода
Ч – чарівник
О - окуляри
Р - рятівник
А – акула
Вродливий чарівник в окулярах рятував акулу.
Така робота із словом допомагає розвитку творчої уяви дитини, сприяє запам’ятовуванню правопису слів, формує комунікативні навички.
До малюків-першокласників на урок приходять казкові герої, учні Лісової школи, морські мешканці, рідкісні і екзотичні тварини, які розповідають про щось або задають питання і різні завдання. Ці ж персонажі проводять з учнями вікторини, КВК, подорожі, командні завдання.
Перевіривши на практиці ефективність використання традиційних методів навчання і нетрадиційних, нових інтерактивних видів і форм роботи з учнями, найкращі результати можна отримати  лише завдяки гармонійному поєднанню вже відомого і впровадженню нетрадиційних форм навчання. Це поєднання сприяє формуванню пізнавальних інтересів і комунікативних навичок школярів початкових класів.