Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємо навчання, де і учень і вчитель є рівноправними, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони вміють, знають і здійснюють.
Інтерактивна вправа – центральна частина заняття, її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Обов’язковою є так послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:
- інструктування – вчитель розповідає учням про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань;
- об’єднання в групи і розподіл ролей;
- виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись додати учням максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним;
- презентація результатів виконання вправи;
- рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів.
Рефлексія є найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю:
- усвідомити, чого вони навчились;
- оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу;
- порівняти своє сприйняття з думками поглядами інших;
- як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті усвідомлюючи свої дії;
- учителям – побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи.
Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій та усній формі. Вона завжди містить кілька елементів: фіксація того, що відбулось, визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду.
Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання. Усне обговорювання може проводитись за питаннями:
З якою метою ми робили цю вправу?
Які думки, почуття вона у вас викликала? Чому ви навчились? Чому б ви хотіли б навчитись у подальшому?
Підбиття підсумків (рефлексія) уроку – на цьому етапі багато вчителів схильні розслабитися і провести коротке обговорення (наприклад, гра удалася, вправу виконали правильно). Підсумок уроку повинен мати свої функції:
- прояснити зміст опрацьованого;
- порівняти результати;
- проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;
- зробити висновки;
- закріпити чи відкоригувати засвоєння;
- установити зв’язок між тим ,що відомо, і тим, що потрібно засвоїти.
Під підсумками уроку мається на увазі процес під терміном рефлексія. Мета рефлексії: згадати, виявити і усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи проблеми, шляхи їх вирішення. Методика проведення рефлексії має такі етапи:
- Зупинка дорефлексійної реальності –всяка попередня діяльність має бути завершена.
- Відновлення послідовності виконаних дій – усно чи письмово відтворюється все, що зроблено.
- Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності продуктивності, відповідності поставленим завданням.
- Виявлення і формулювання результатів – ідеї, пропозиції, способи, які використовувались в ході діяльності.
Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, іх відповідність віковим особливостям дітей. Рефлексія тісно пов’язана з метою уроку. І рефлексія неповинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.
