Як обрати хорошого вчителя для дитини: 5 ознак Вам у допомогу

Rating 5 (1 Votes)

Хороший учитель

Психологічний комфорт важливий у будь-якій ситуації. Тим більше, у школі. Як зрозуміти, що у дитини — гарний вчитель? Як побачити, що малюку чи підлітку комфортно, бо перед ним — справжній педагог?


ТОП-5 ознак, як обрати педагога дитині

Вже з перших уроків та зі слів свого сина чи доньки можна зрозуміти, чи гарний вчитель дістався класу, у якому вчиться дитина. Він повинен вміти мати ряд характеристик, які складаються в одне поняття — професіоналізм:

  • має педагогічний талант;
  • вибудовує у відносинах довірливість, але не забуває про категорії «вчитель»/«учень»;
  • поважає дітей;
  • уміло доносить свої думки та міркування;
  • добре володіє предметом;
  • психологічно гнучкий.

Є 5 параметрів, за якими батьки швидко виявлять, чи хороший перед ними вчитель.


№1. Доступний до спілкування

Батьки повинні отримувати інформацію про дитину. Пам’ятайте: як і дорослі, маленькі люди в різних ситуаціях та ролях ведуть себе по-різному. Учитель повинен забезпечити не лише зв’язок з учнями, але й з їх батьками. Якщо дитина не може знайти «спільну мову» з педагогом, а ви з ним — зустрітися і поговорити, слід замислитись. Відкритість до спілкування — означає вміти залишатися лідером, не знищуючи можливості для дітей задавати питання освітянину. Для педагога всі учасники навчального процесу повинні залишатись важливими: він сам, учні та їх батьки.


№2. Уміння підтримати

Боятись припуститися помилки — один зі страхів. Іноді він заважає виступити дитині навіть, якщо вона володіє матеріалом на «відмінно». Але цінним є той педагог, який може донести думку, що «навіть кінь спотикається на 4 копитах, що вже казати про людину». Якщо учні перестають боятися говорити на уроці, відповідати, помилятися, значить, вони навчаться найважливішому — виражати свої думки та виправляти помилки. Адже не помиляються лише ті, хто взагалі нічого не робить.


№3. Навички раціональної критики і оцінювання без «клейма»

Ставити на дитині тавро — не педагогічно. Найгірші трієчники у старших класах можуть підтягнутися до відмінників. Адже просинається мотивованість. Той, хто вчився «аби як» може стати, поставивши собі за мету, прекрасним лікарем чи бізнесменом. Не можна робити висновків по навчанню учня, яким він стане спеціалістом. Краще, ніж батькам, про це відомо педагогам. І хороший вчитель буде оцінювати кожну окрему роботу дитини, а не ставити клеймо типу «Петров у нас двієчник, йому і 4-5 балів вистачить». Тим більше, педагог — це чудовий психолог. І він знає, що вчинки і навчання дитини не ототожнюють з нею самою. Невдале рішення чи твір-опис — це лише дія, робота. Треба пояснити, чому вона погана, але не готовити про «цілковиту дурість», «постійні лінощі» та «що все робиться не так».


№4. Здатність надавати матеріал різними варіантами та способами

Візуали, кінестети, аудіали… Усі сприймають інформацію по-різному: за рахунок емоцій, зорово чи на слух. Усе це враховує вчитель. Інакше на його уроках і 30% класу не будуть сприймати матеріал. Тим більш, що хтось з учнів прийшов з гарним настроєм, а інший — з поганим. Справжній педагог цифри об’єднує з символами, поняттями та образами. Що вже й казати про уроки літератури та мови. Той, хто вміло застосовує міжпредметні навчальні зв’язки — на уроках у того цікаво всім!


№5. Унікальна риса: емоційна стійкість

З однією дитиною іноді важко. Що вже й казати про 30-35 учнів у класі! Але вирішуючи, як обрати хорошого вчителя (може, вам запропонували декілька класів, куди можна перевести дитину), треба дізнатись про емоційну стійкість людини. Помічати та керувати особистим психічним напруженням — першочергова задача освітянина. Симпатії і антипатії повинні відступати осторонь, коли перед тобою 60-70 оченяток. Толерантніть справжнього вчителя завжди вища за все дозволеність, а терпимість має місце навіть у конфліктних ситуаціях.


Якщо видалась нагода вирішити і обрати педагога дитині, дивіться на наявність у «старшого шкільного друга» усіх 5-ти ознак. Випадіння кожної з них призводить до втрати контактності учня. А згодом — небажання вчитися.


Be the first to comment